Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (3)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Shynkovenko I$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3
1.

Shynkovenko I. L. 
The phytochemical profile and antibacterial activity of fluid extracts of Galium verum L. herb [Електронний ресурс] / I. L. Shynkovenko, T. V. Ilyina, O. V. Goryacha, A. M. Kovalyova, T. P. Osolodchenko, A. M. Komisarenko // Вісник фармації. - 2017. - № 4. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2017_4_7
Мета роботи - одержання, дослідження якісного складу та вмісту основних груп біологічно активних речовин (БАР) екстрактів рідких (ЕР) трави підмаренника справжнього і вивчення їх антибактеріальної активності. ЕР трави підмаренника справжнього одержано шляхом триразової екстракції сировини водою або 20, 60, 96 % етанолом за нагрівання з подальшим концентруванням об'єднаних витяжок. Фенольні сполуки ЕР досліджували за допомогою методів паперової та тонкошарової хроматографії і спектрофотометрії. Вміст полісахаридів визначали за допомогою гравіметричного методу. Антибактеріальну активність ЕР встановлювали за методом "колодязів" in vitro. Під час хроматографічного дослідження ЕР трави підмаренника справжнього встановлено, що в усіх ЕР міститься хлорогенова кислота та рутин; ЕР з використанням як екстрагенту 96 % етанолу містить хлорогенову кислоту, цинарозид, кверцетин і рутин. Визначено вміст гідроксикоричних кислот, флавоноїдів та суми фенольних сполук в усіх екстрактах, вміст полісахаридів - у водному та спиртовому (20 %) екстрактах. Під час дослідження антимікробної активності РЕ встановлено, що найбільшу активність проявляє екстракт, одержаний з використанням 96 % етанолу. Найбільш чутливим до всіх досліджуваних екстрактів виявився Bacillus subtilis. Незначну чутливість до випробовуваної концентрації ЕР, одержаних за допомогою води та 60 % етанолу, показав Proteus vulgaris. Решта використаних тест-штамів мікроорганізмів виявилась достатньо чутливою до досліджуваних ЕР. Висновки: одержані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження антимікробної активності ЕР з трави підмаренника справжнього з метою створення на їх основі антибактеріальних засобів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 477.079 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Shynkovenko I. L. 
Phenolic compounds of the liquid extract from cleavers herb (Galium aparine L.) [Електронний ресурс] / I. L. Shynkovenko, Т. V. Ilyina, А. М. Kovalyova, O. V. Goryacha, O. I. Golembiovska, N. S. Shemchuk, А. М. Komissarenko // Вісник фармації. - 2018. - № 3. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2018_3_6
Мета роботи - дослідження якісного складу та кількісного вмісту фенольних сполук рідкого екстракту, одержаного із трави підмаренника чіпкого. Екстракт трави підмаренника чіпкого одержували шляхом триразової екстракції сировини 60 % етанолом при нагріванні з подальшим концентруванням об'єднаних витяжок до співвідношення сировина : готовий продукт 1 : 1. Вміст екстрактивних речовин визначали гравіметричним методом. Фенольні сполуки досліджували методами високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) та УФ-спектрофотометрії. При хроматографічному дослідженні екстракту трави підмаренника чіпкого достовірно ідентифіковано 11 сполук фенольної природи, з яких 5 гідроксикоричних кислот - кофейна, хлорогенова, неохлорогенова, 3,5- та 4,5-дикофеїлхінні і 6 флавоноїдів - катехін, кверцетин, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин та гіперозид. Домінуючими сполуками є рутин (1,89 мг/мл) та хлорогенова кислота (0,78 мг/мл). При спектрофотометричному визначенні сумарного вмісту фенольних сполук встановлено, що сума гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту складає 1,9 %, флавоноїдів у перерахунку на рутин - 0,25 %, поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту - 1,35 %. Сухий залишок становить 24,63 %. Висновки: значний вміст у рідкому спирто-водному екстракті з трави підмаренника чіпкого екстрактивних речовин, флавоноїдів і гідроксикоричних кислот з переважанням рутину і хлорогенової кислоти вказує на доцільність його подальшого фармакологічного дослідження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 594.911 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Shynkovenko I. L. 
Saponins of the extracts of Galium aparine and Galium verum [Електронний ресурс] / I. L. Shynkovenko, Т. V. Ilyina, А. М. Kovalyova, O. V. Goryacha, O. I. Golembiovska, О. M. Koshovyi // Вісник фармації. - 2018. - № 4. - С. 16-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2018_4_5
Мета роботи - одержання, дослідження якісного складу та вмісту сапонінів у екстрактах рідких трави підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) та підмаренника справжнього (Galium verum L.). Екстракти трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього одержували шляхом триразової екстракції сировини 96 % спиртом етиловим при нагріванні з подальшим концентруванням об'єднаних витяжок до співвідношення сировина: готовий продукт 1 : 1. Сапоніни досліджено методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). В результаті хроматографічного дослідження екстрактів трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього виявлено, що в них містяться 6 та 7 сапонінів відповідно. Сполуки відносяться до урсанового (урсолова, еускафова, торментинова кислоти та уваол), олеананового (олеанолова кислота) та лупанового (бетулін та лупеол) типу. В екстракті з трави підмаренника чіпкого в цілому переважають сполуки урсанового ряду (50 мг/мл), домінуючою сполукою є еускафова кислота (3,34 мг/мл); у екстракті з трави підмаренника справжнього - сапоніни лупанового ряду (2,50 мг/мл), домінуючою сполукою є лупеол (1,60 мг/мл). Висновки: одержані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження хімічного складу та біологічної активності екстрактів рідких з трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього.
Попередній перегляд:   Завантажити - 674.386 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського